-
1 удар
маннулировать удар — регби einen Tritt annulieren
владеть ударом — einen guten Schlag haben; einen guten Schuß besitzen
выполнить удар — einen Schlag ausführen; einen Schuß ausführen; einen Stoß ausführen
выпрыгнуть на удар — вол. abspringen
держать удар — бокс einen Schlag nehmen
задержаться с ударом — den Schlag verzögern; den Schuß verzögern
засчитать удар — den Schlag als gültig betrachten;
изготовиться к удару — zum Schlag ansetzen; zum Schuß ansetzen; zum Stoß ansetzen
имитировать удар — einen Schlag imitieren; einen Schuß imitieren; einen Stoß imitieren
нанести удар — den Schlag ausführen; бокс, фехт. treffen, den Treffer austeilen, den Treffer ansetzen, den Treffer anbringen
парировать удар — einen Schlag abwehren, einen Schlag parieren; einen Schuß abwehren, einen Schuß parieren
потрясти соперника ударом — den Gegner erschüttern, den Gegner anschlagen
принять удар — einen Schlag abfangen, einen Schlag auffangen
произвести удар — einen Schlag ausführen; einen Schuß ausführen; einen Stoß ausführen
пропустить удар — бокс einen Treffer hinnehmen
увернуться от удара — бокс seitducken
уйти от удара — бокс einem Schlag entgehen
удар, акцентированный — akzentuierter Schlag m
удар, атакующий — Angriffsschlag m
удар без вращения мяча — Schlag m ohne Rotation [ohne Drall, ohne Effet] des Balles
удар без замаха — вол. Schlag m ohne Ausholbewegung
удар, боковой — бокс Seitwärtshaken m
удар, боковой нападающий — вол. seitlicher Schmetterschlag m, «Haken» m
удар, бреющий — регби Kurzfalltritt m
удар, быстрый — Schnellschlag m
удар в ближний угол ворот — Schuß m in die kurze Torecke
удар в голову — бокс Kopftreffer m, Schlag m zum Kopf
удар в голову, боковой — бокс Kopfhaken m
удар в голову сверху — бокс Hammer schlag m
удар в дальний угол ворот — Schuß m in die lange Torecke
удар в «девятку» — фут. Schuß m in den Winkel [ins Lattenkreuz, ins Torkreuz]
удар в затылок — бокс Genickschlag m, Nakkenschlag m
удар в левый бок — фехт. Brusthieb m
удар внутренней стороной перчатки — бокс Innenhandschlag m, Schlagen n mit der Innenfläche des Handschuhs, Schlag m mit innerer Handfläche
удар в область сердца — бокс Schlag m zur Herzgegend
удар в область сонной артерии — бокс Schlag m zur Halsschlagader
удар в перекладину ворот — Lattenschuß m, Lattentreffer m
удар в печень — бокс Schlag m zur Leber
удар в печень, боковой — бокс Leberhaken m
удар в подбородок — бокс Schlag m zum Kinn
удар в почки — бокс Nierenschlag m
удар в правый бок — фехт. Brusthieb m
удар в прыжке — Schlag m im Sprung; Schuß m im Sprung
удар в сетку — Schlag m ins Netz
удар в солнечное сплетение — бокс Magenschlag m, Solarplexustreffer m
удар в «стенку» — фут. Schuß m in die Mauer
удар в стойку ворот — Pfostenschuß m, Pfostentreffer m
удар, встречный — бокс Mitschlag m
удар в туловище, боковой — бокс Körperhaken m
удар в челюсть, боковой — бокс Kinnhaken m
удар в челюсть, прямой — бокс Kinnstoß m, Kinngerade f
удар, выигрышный — тенн. punktbringender Schlag m
удар головой — Kopfschlag m; Kopfstoß m, Stoß m mit dem Kopf
удар головой в лицо соперника — бокс Stoßen n des Kopfes am Gesicht des Gegners
удар гонга — Gongschlag m
удар, грубый — фехт. brutaler Hieb m
удар, двойной — бокс Zweierschlag m, Doppelschlag m
удар, двойной боковой — бокс Doppelhaken m
удар, двойной прямой — бокс Eins-Zwei-Schlag m
удар, действительный — gültiger Treffer m
удар, длинный — бокс langer Schlag m; тенн. lang geschlagener [lang gespielter] Ball m
удар, жёсткий — бокс harter Schuß m, Här tetreffer m
удар, завершающий — Abschlußschlag m; Abschlußschuß m, Abschlußstoß m
удар, заключительный — Endschlag m; Endschuß m, Endstoß m; фехт. Endhieb m
удар, замаскированный — getarnter Schlag m
удар, запрещённый — verbotener Schlag m
удар, защитный — см. удар, оборонительный
удар из ближней зоны — н. тенн. Schlag m in Tischnähe
удар из дальней зоны — н. тенн. Schlag m aus der langen Distanz
удар из-за 22-метровой линии — регби Antritt m von der 22-m-Linie
удар из средней зоны — хокк. Schlag m aus neutraler Zone; н. тенн. Schlag m aus mittlerer Distanz
удар, кистевой — вол. Handgelenkschlag m
удар клюшкой, колющий — Stockstich m
удар коленом — бокс Stoß m mit dem Knie, Knietritt m
удар конём — шахм. Springerschlag m
удар, «коронный» — Spezialschlag m; Spezialschuß m; Spezialstoß m
удар, короткий — бокс kurzer Schlag m; тенн. kurz geschlagener [kurz gespielter] Ball m
удар, короткий боковой — бокс kurzer Seitwärtshaken m
удар, косой — Diagonalschlag m, Schrägschlag m
удар, кручёный — тенн., н. тенн. überschnittener Ball m, Schlag m mit Vorwärtsschnitt des Balles, überzogener Schlag m
удар, кручёный нападающий — вол. Angriffsschlag m [Schmetterschlag m] mit Effet
удар крюком — вол. Hakenschlag m
удар левой — бокс Linke f, Schlag m mit der linken Faust, Stoß m mit der Führungshand
нанести удар левой — eine Linke anbringen, eine Linke landen
удар левой, боковой — бокс linker Haken m
удар левой в голову — бокс Schlag m zum Kopf mit der Führungshand
удар левой в голову, боковой — бокс Seitwärtshaken m zum Kopf mit der Führungshand, linker Haken m zum Kopf
удар левой в голову, прямой — бокс Gerade f zum Kopf mit der Führungshand, linke Gerade f zum Kopf
удар левой в туловище, боковой — бокс Seitwärtshaken m zum Körper mit der Führungshand
удар левой в туловище, прямой — бокс Gerade f zum Körper mit der Führungshand, linke Gerade f zum Körper
удар левой, перекрёстный — бокс linker Kreuzschlag m
удар левой по корпусу — бокс Schlag m links zum Körper
удар левой, прямой — бокс linke Gerade f, gerader Stoß m mit der Führungshand
удар лезвием (сабли) — Hieb m mit der Schneide, Schneidenhieb m
удар, ложный — falscher [abgefälschter] Schlag m; falscher [abgefälschter] Schuß m; falscher [abgefälschter] Stoß m
удар локтем — бокс Schlag m mit dem Ellbogen, Ellbogenstoß m
удар, маятниковый — н. тенн. Schlag m mit der vorherigen Pendelbewegung der Hand
удар «метка» — регби Freitritt m
удар, меткий — genauer [sicherer, plazierter] Schlag m; genauer [sicherer, plazierter] Schuß m
удар, 11-метровый штрафной — фут. Elfer m, Penalty m, Strafstoß m
удар мимо ворот — Verschlagen n, Fehlschlag m; Verschießen n, Fehlschuß m
удар, мощный — kraftvoller Schlag m; kraftvoller Schuß m
удар, мягкий — weicher Schlag m; weicher Schuß m
удар над головой — тенн. Schmetterschlag m
удар над головой, кручёный — тенн. überzogener Schmetterschlag m
удар над головой, резаный — тенн. unterzogener Schmetterschlag m
удар накатом — н. тенн. Angriffsschlag m, Oberschnitt m
удар накатом по короткому мячу — н. тенн. Oberschnitt m gegen den kurz hinter das Netz plazierten Ball
удар накатом по мячу с обратным вращением (мяча) — н. тенн. Oberschnitt m gegen Unterschnitt
удар накатом по мячу с поступательным вращением (мяча) — н. тенн. Oberschnitt m gegen Oberschnitt
удар накатом с подрезанного мяча — н. тенн. Oberschnitt m gegen Unterschnitt
удар, нанесённый — фехт., бокс gegebener [erzielter] Treffer m
удар наотмашь — бокс Keulenschlag m, Schleuderschwinger m
удар, нападающий — Angriffsschlag m; вол. Schmetterschlag m
удар, нападающий прямой — вол. frontaler Schmetterschlag m
произвести начальный удар — фут. anstoßen, den Anstoß ausführen
удар, недействительный — ungültiger Treffer m
удар, неотразимый — unhaltbarer Schlag m; unhaltbarer Schuß m
удар, неправильный — бокс unkorrekter [unvorschriftsmäßiger] Schlag m
удар, непрямой — фехт. indirekter Hieb m
удар ниже пояса — бокс Tiefschlag m
удар низом — фут. Flachschuß m, flacher Schuß m
удар ногами — плав. Beinschlag m, Beinstoß m
удар ногами вниз-назад — плав. Beinschlag m abwärts-rückwärts
удар ногами, одновременный — плав. Gleichschlag m
удар ногами, попеременный — плав. Wechselbeinschlag m
удар ногами с большой амплитудой — плав. weiter Beinschlag m, Beinschlag m mit großer Amplitude
удар ногами сверху вниз, акцентированный — плав. verstärkter [betonter] Abwärtsschlag m der Beine
удар ногами, скрестный — плав. Überkreuz-Beinschlag m
удар ногами с малой амплитудой — плав. kurzer Beinschlag m, Beinschlag m mit kleiner Amplitude
удар ногами, хлыстообразный — плав. peitschenartiger Beinschlag m, Peitschenschlag m
удар «ножницами» — фут. Scherenschlag m
удар, нокаутирующий — бокс Niederschlag m
удар, обманный — Schlagfinte f; Stoßfinte f; вол. Angriffsfinte f
удар, оборонительный — бокс Abwehrschlag m, Verteidigungsschlag m
удар обухом — фехт. Rückschneidehieb m
удар, одиночный — тенн. Einzelschlag m, einzelner Schlag m
удар, опасный — gefährlicher Schlag m; gefährlicher Schuß m
удар, опережающий — zuvorkommender Schlag m; zuvorkommender Schuß m
удар, основной — Hauptschlag m, Grundschlag m; Hauptschuß m, Grundschuß m
удар, останавливающий — бокс stoppender Schlag m; фехт. Zwischenhieb m, Zwischenaktion f
удар, ответный — бокс Nachschlag m, Rückschlag m; фехт. Riposte f, Nachhieb m
удар от ворот — фут. Abstoß m, Torabstoß m; хокк. на траве Abschlag m
выполнить удар от ворот — фут. den Abstoß ausführen; хокк. на траве den Abschlag ausführen
удар от ворот с отскока — регби Sprungantritt m
удар от ворот с рук — фут. Abschlag m
удар открытой перчаткой — бокс Schlag m mit offener Handfläche [mit offenem Handschuh]
удар переводом — фехт. Umgehungshieb m
удар, перекрёстный — бокс Kreuzschlag m, Cross-Schlag m
удар плечом — бокс Schulterstoß m
удар, плоский — тенн., н. тенн glatter [flacher] Schlag m, Schlag m ohne Rotation
удар по блоку — вол. Anschlagen n des Blocks
удар поверх блока — вол. Schmetterball m über den Block
удар поверх «стенки» — фут. Schuß m über die Mauer
выполнить [нанести, произвести] удар по воротам — auf das Tor schießen, einen Torschuß abgeben
удар по воротам с дальней дистанции — Fernschuß m, Weitschuß m
удар по воротам с отскока — регби Sprungtritt m auf das Mal
удар, повторный — wiederholter Schlag m; wiederholter Schuß m; регби wiederholter Tritt m; фехт. Angriffsfortsetzung f, Remise f
удар по высокому мячу — н. тенн. Schlagen n des hochabspringenden Balles
удар по высокому мячу, плоский — н. тенн. Schuß m des hohen Balles
удар по голове — бокс Kopfschlag m; фехт Kopfhieb m
удар по груди — фехт. Brusthieb m
удар, подготовительный — н. тенн. Vorbereitungsschlag m
удар по диагонали — Schrägschlag m; Schrägschuß m
удар, подкрученный — тенн., н. тенн. Schlag m mit Rückwärtsschnitt des Balles, unterschnittener Ball m
удар подрезкой — н. тенн. Schupfen n mit Unterschnitt
удар подрезкой справа — н. тенн. Vorhandunterschnitt m
удар подставкой — н. тенн. Stoppen n
удар по затылку — бокс Genickschlag m
удар по катящемуся мячу — Stoßen n des rollenden Balles
удар по клюшке (соперника) — Schlagen n nach dem Stock, Schlagen n auf den Stock
удар по ковру рукой — дз. ( самостраховка при падении) Armschlag m
удар по корпусу — бокс Schlag m zum Körper
удар по корпусу, короткий прямой — kurze Gerade f zum Körper
удар по левой щеке — фехт. Gesichtshieb m innen
удар по левому боку — фехт. Bauchhieb m
удар по летящему мячу — Volleyschuß m, Flugballschuß m
удар по мячу — Ballschlag m; Ballschuß m; Ballstoß m
нанести удар по мячу — den Ball schlagen; den Ball schießen; den Ball stoßen
удар по мячу боковой частью головы — фут. Kopfstoß m mit der Stirnseite
удар по мячу в движении — Ballschlag m aus dem Lauf; Ballschuß m aus dem Lauf
удар по мячу верхней частью подъёма — фут. Vollspannstoß m
удар по мячу внешней стороной стопы — фут. Außenseitstoß m
удар по мячу внешней частью подъёма — фут. Außenspannstoß m, Außenriststoß m
удар по мячу внутренней стороной стопы — фут. Innenseitstoß m
удар по мячу внутренней частью подъёма — фут. Innenspannstoß m, Innenriststoß m
удар по мячу затылком — фут. Nackenstoß m
удар по мячу клюшкой — Schlagen n des Balles mit dem Stock [mit dem Schläger]
удар по мячу кулаком — фут. Fausten n des Balles, Schlagen n des Balles mit der Faust
удар по мячу ногой — фут. Ballstoß m mit dem Fuß; регби Treten n [Tritt m] des Balles
удар по мячу носком — фут. Spitzenstoß m
удар по мячу подошвой — фут. Sohlenstoß m
удар по мячу подъёмом — фут. Spannstoß m, Riststoß m; Spannschuß m
удар по мячу пяткой — фут. Fersenstoß m, Hackenstoß m
удар по мячу серединой лба — фут. Kopfstoß m mit der vollen Stirn
удар по мячу, скрытый — verdecktes Schlagen n des Balles
удар по мячу слева — тенн., н. тенн. Rückhandschlag m
удар по мячу с места — Schuß m aus dem Stand
удар по мячу справа — тенн., н. тенн. Vor handschlag m
удар по мячу средней частью подъёма — фут. Vollspannstoß m
удар по оружию — фехт. Eisenschlag m, Klingenschlag m
удар по правой щеке — фехт. Gesichtshieb m außen
удар по правому боку — фехт. Flankhieb m
удар по руке — фехт. Handhieb m; Armhieb m
удар по руке сверху — фехт. Armhieb m oben
удар по руке с внешней стороны — фехт. Armhieb m außen
удар по руке с внутренней стороны — фехт. Armhieb m innen
удар по руке снизу — фехт. Handhieb m unten; Armhieb m
удар после команды «Брэк!» — бокс Schlag m nach dem Kommando «Break!»
удар после отскока мяча — тенн. Schlag m nach Absprung des Balles
удар по спине — бокс Rückenschlag m
удар по щеке — фехт. Gesichtshieb m
удар, правильный — бокс korrekter [vorschriftsmäßiger] Treffer m
удар правой — бокс Rechte f, Schlag m mit rechter Faust, Stoß m mit der Schlaghand
нанести удар правой — eine Rechte anbringen, eine Rechte landen
удар правой, боковой — бокс rechter Haken m
удар правой в голову — бокс Schlag m rechts zum Kopf
удар правой в голову, боковой — бокс Seitwärtshaken m zum Kopf mit der Schlaghand, rechter Haken m zum Kopf
удар правой в голову, прямой — бокс Gerade f zum Kopf mit der Schlaghand, rechte Gerade f zum Kopf
удар правой в туловище, боковой — бокс Seitwärtshaken m zum Körper mit der Schlaghand
удар правой в туловище, прямой — Gerade f zum Körper mit der Schlaghand, rechte Gerade f zum Körper
удар правой в челюсть сбоку — бокс Schlag m rechts zum Kiefer
удар правой, перекрёстный — бокс rechter Kreuzschlag m
удар правой по корпусу — бокс Schlag m rechts zum Körper
удар правой, прямой — rechte Gerade f, gerader Stoß m mit der Schlaghand
удар предплечьем — бокс Schlag m mit dem Unterarm, Unterarmschlag m
удар, предупреждающий — фехт. Sperrhieb m, Sperrstoß m, Arretstoß m
удар, промежуточный — тенн., н. тенн. Zwischenschlag m
удар противолёзвием (сабли) — Hieb m mit der Rückschneide, Rückschneidehieb m
удар, прямой — gerader Schlag m, Linienschlag m; gerader Schuß m; бокс Gerade f; фехт. direkter Hieb m
удар, прямой ответный — фехт. einfacher Nachhieb m
удар ребром перчатки — бокс Handkantenschlag m, Schlag m mit der Handkante
удар, резаный — (an)geschnittener Schlag m, Effetschlag m; geschnittener Stoß m, Effetstoß m; Drehschuß m
удар, решающий — entscheidender Schlag m; entscheidender Schuß m; entscheidender Stoß m
удар рукой по ковру — бор. ( сигнал сдачи) Abklopfen n
удар с близкого расстояния [с близкой дистанции] — Nahschuß m, Schuß m aus kurzer [aus naher] Entfernung
удар с боковым вращением (мяча) — н. тенн. Schlag m mit Seitenschnitt
удар, сверхкручёный — тенн., н. тенн. überrissener Schlag m
удар с верхним вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Schlag m mit Oberschnitt
удар свечой — регби Kerze f
удар с вращением мяча — Schlag m mit Rotation [mit Drall, mit Effet] des Balles
удар с высокой передачи, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom hohen Paß
удар с высокой траекторией полёта (мяча) — тенн. Schlag m mit hoher Flugbahn
удар с дальней дистанции — Fernschuß m, Weitschuß m; бокс Schlag m aus der Distanz
удар с дальней дистанции, боковой — бокс Swinger m
удар с длинной передачи, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom langen Paß
удар, серийный — Serienschlag m; Serienschuß m
удар с замахом — вол. Schlag m mit Ausholbewegung
удар с земли — регби Platztritt m
удар, силовой — вол. Schmettern n
удар, сильный — kräftiger Schlag m
удар с короткой дистанции — Schlag m aus der Nahdistanz
удар с короткой дистанции, боковой — бокс Jab m
удар с короткой передачи — вол. Schmetter schlag m vom kurzen Paß
удар с края сетки, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom Netzrand
удар, слабый — schwacher Schlag m; schwacher Schuß m
удар слева — тенн., н. тенн. Rückhandschlag m
удар слева, атакующий — тенн., н. тенн. Rückhandangriffsschlag m
удар слева, завершающий — тенн., н. тенн. Rückhandabschlußschlag m
удар слева, кручёный — тенн. überzogener Rückhandschlag m
удар слева, резаный — тенн. unterzogener Rückhandschlag m
удар слева с обратным вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Rückhandschlag m mit Unterschnitt
удар с лёта — тенн. Flugballschuß m, Volleyschuß m, Flugschlag m; регби Falltritt m, Erhöhungstritt m
удар с лёта, резаный — тенн. unterzogener Flugschlag m
удар слоном — шахм. Läuferschlag m
удар, случайный — бокс Zufallstreffer m
удар с нижним вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Schlag m mit Unterschnitt
удар с низкой передачи — вол. Schmetterschlaff m bei niedrigem Paß
удар с низкой траекторией полёта (мяча) — тенн. Schlag m mit niedriger Flugbahn
удар снизу — бокс Aufwärtshaken m
удар снизу левой — бокс Aufwärtshaken m mit der Führungshand, linker Aufwärtshaken m
удар снизу левой в голову — бокс Aufwärtshaken m zum Kopf mit der Führungshand, linker Aufwärtshaken m zum Kopf
удар снизу левой в туловище — бокс Aufwärtshaken m zum Körper mit der Führungshand, linker Aufwärtshaken m zum Körper
удар снизу правой — бокс Aufwärtshaken m mit der Schlaghand, rechter Aufwärtshaken m
удар снизу правой в голову — бокс Aufwärtshaken m zum Kopf mit der Schlaghand, rechter Aufwärtshaken m zum Kopf
удар снизу правой в туловище — бокс Aufwärtshaken m zum Körper mit der Schlaghand, rechter Aufwärtshaken m zum Körper
удар с обманом, ответный — фехт. Fintnachhieb m
удар с обратным вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Schlag m mit Unterschnitt
удар со второй передачи, нападающий — вол. Angriffsschlag m über den zweiten Paß
удар, сомнительный — бокс, фехт. zweifelhafter Treffer m
удар соперника ногой — в. поло Treten n des Gegners
удар соперника рукой — в. поло Schlagen n des Gegners mit der Hand
удар со скоростной передачи, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom Schnellpaß
удар со средней передачи, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom halbhohen Paß
удар с откидки — вол. Schmetterschlag m aus dem Zuspiel im Sprung
удар с отскока — регби Sprungtritt m, Dropkick m; тенн. Schlag m nach dem Ballabsprung
удар с первой передачи, нападающий — вол. Angriffsschlag m über den ersten Paß
удар с переводом — фехт. Kavationshieb m
удар с переводом, нападающий — вол. Wechselschmetterschlag m
удар с поворотом туловища, нападающий — вол. frontaler Schmetterschlag m mit Drehung, Drehschlag m
удар с полулёта — Halbflugschlag m, Halbvol'ley m, Halbvolleyschuß m
удар с полулёта слева — тенн. Rückhandlift m
удар справа — тенн., н. тенн. Vorhandschlag m
удар справа, атакующий — тенн., н. тенн. Vorhandangriffsschlag m
удар справа, завершающий — тенн., н. тенн. Vorhandabschlußschlag m
удар справа, кручёный — тенн. überzogener Vorhandschlag m
удар справа, резаный — тенн. unterzogener Vorhandschlag m
удар справа с обратным вращением мяча — н. тенн. Vorhandschlag m mit Unterschnitt
удар с разбега — Stoß m mit Anlauf [aus dem Anlauf]
удар срезкой — н. тенн. Schupfen n, Schupf m
удар срезкой слева — н. тенн. Rückhandschupfen n
удар с рук — регби Falltritt m, Erhöhungstritt m
удар с сильным вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Schlag m mit starker Rotation
удар с сильным нижним вращением (мяча) — тенн., н. тенн. Schlag m mit starkem Unterschnitt
удар с удвоенным переводом — фехт. Kreishieb m, Zirkulation f
удар с ускоренной передачи, нападающий — вол. Schmetterschlag m vom Rapidpaß
удар с ходу — Schlag m im Schreitgang, laufender Schlag, m, Schlag m aus dem Lauf
удар «толчок» — н. тенн. aktives Blocken n
удар, точный — plazierter [genauer] Schlag m; plazierter [genauer] Schuß m; бокс, фехт Treffer m
удар, тяжёлый — бокс schwerer Schlag m
удар, угловой — фут. Ecke f, Eckball m, Eckstoß m; хокк. на траве Eckschlag m, lange Ecke f; в. поло Eckwurf m
удар, укороченный — тенн., н. тенн. kurz hinter das Netz plazierter Schlag m, Stoppschlag m
удар ферзём — шахм. Damenschlag m
удар через оружие — фехт. Hieb m über Eisen
удар через себя — фут. Rückzieher m
удар через себя в падении — фут. Fallrückzieher m
удар, чувствительный — бокс Wirkungstreffer m
удар «штопор» — бокс Schraubenschlag m
удар, штрафной — Strafschlag m; Strafstoß m; фут direkter Freistoß m; фехт Straftreffer m; регби Straftritt m; хокк. на траве Strafschlag m, Siebenmeterschlag m
удар, штрафной угловой — хокк. на траве Strafecke f
-
2 какой
Каковой1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].* * *мест.1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший2) ( в относительном предложении) яки́й -
3 ПОСТАВИТЬ
поставить все точки на ипоставить все точки над ипоставить точку на ипоставить точку над иБольшой русско-английский фразеологический словарь > ПОСТАВИТЬ
-
4 СТАВИТЬ
ставить все точки на иставить все точки над иставить точки на иставить точки над иставить точку на иставить точку над иБольшой русско-английский фразеологический словарь > СТАВИТЬ
-
5 ставить
1) ( помещать в стоячем положении) mettere2) ( назначать) nominare, preporre3) ( помещать в определённое положение) collocare, mettere, posare4) (приводить в нужное положение, состояние) impostare, mettere correttamente5) ( сооружать) erigere, costruire, impiantare6) (проводить, устанавливать) installare, allacciare7) (накладывать, прикладывать) applicare, mettere8) ( писать) mettere, scrivere9) ( в азартных играх) puntare10) (устраивать, организовывать) organizzare, fare, allestire11) ( предлагать) proporre, mettere, stabilire12) ( приводить в какое-то состояние) mettere13) (производить, делать) fare, eseguire14) (расценивать, считать) considerare, valutare••* * *несов. В1) ( в стоячее положение) mettere vt, porre vt; collocare vtста́вить книги в шкаф — mettere / disporre i libri nello scaffale
ста́вить автомобиль в гараж — mettere la vettura nel garage
ста́вить машину на стоянку — parcheggiare la macchina
2) ( назначать на работу) mettere vt (a), assegnare vt ( a qc)ста́вить к станку — <mettere qd a lavorare / assegnare> alla macchina utensile
ста́вить на руль — mettere qd al timone
3) ( размещать) collocare vt, allogare vi; dislocare vt воен.4) (создавать условия, обстановку и т.п.) mettere (in)ста́вить в неловкое положение — mettere in imbarazzo; far fare brutta figura разг.
ста́вить в зависимость от чего-л. — mettere in dipendenza da qc
ста́вить кого-л. на своё место перен. — mettere qd al proprio posto, mettere qd al posto che gli spetta
5) ( расценивать) apprezzare vi, stimare vtста́вить высоко кого-л. — apprezzare altamente qd; avere un'alta considerazione (di qd, qc)
низко ста́вить кого-л. — aver poca stima per qd
6) карт. puntare vi (a)ста́вить всё на карту — giocare l'ultima carta тж. перен.
7) (приводить в какое-л. положение) mettere vt, porre vtста́вить голос — mettere / impostare la voce
ста́вить часы — mettere / regolare l'orologio
8) (устанавливать, прикреплять) mettere vtста́вить паруса — alzare / mettere le vele
ста́вить набойки — mettere il soprattacco
ста́вить подкладку — foderare vt
9) (накладывать, прикладывать) applicare vt, mettere vtста́вить компресс — applicare / mettere un impacco
ста́вить банки — applicare le coppette
ста́вить термометр — misurare la temperatura
10) ( наносить на поверхность) (ap)porre vt, mettere vtста́вить подпись — (ap)porre la (propria) firma; firmare vt
ста́вить пятна на скатерть — macchiare la tovaglia
11) разг. ( строить) costruire vt; impiantare vtста́вить завод — costruire una fabbrica
ста́вить памятник — erigere / innalzare un monumento
12) ( организовать) organizzare vt, impiantare vt, allestire vtста́вить работу по-новому — organizzare su nuove basi il lavoro
ста́вить опыт — realizzare un esperimento
13) театр. mettere in scena, far rappresentare14) ( предлагать) proporre vt, porre vtста́вить вопрос — porre la questione
ста́вить вопрос ребром — porre categoricamente la questione
ста́вить на голосование — mettere ai voti
15) в сочетании с некоторыми сущ. означает "считать чем-л."ста́вить в вину — addebitare a qd; accusare qc di qc (di + inf)
ста́вить в заслугу что-л. — considerare come un merito ( il fatto)
ста́вить в пример — <citare / portare> a / come esempio
ста́вить диагноз — fare la diagnosi
ста́вить рекорд — stabilire il record
••ста́вить крест на (+ В) — metterci una croce / pietra (su qc, qd)
ста́вить знак равенства между кем-л. — considerare uguale / pari (a qd)
ста́вить палки в колёса — mettere i bastoni tra le ruote
ста́вить в тупик — mettere <in imbarazzo / a disagio>
ста́вить к стенке — mettere al muro
ста́вить на вид кому-л. — fare una <censura / osservazione> a qd
ста́вить на одну доску с кем-л. — mettere <sullo stesso piano / alla medesima stregua> qd
ста́вить под удар — esporre ad un pericolo
ста́вить перед совершившимся фактом — mettere davanti al fatto compiuto
ста́вить под вопрос — mettere in <forse / dubbio> qc
ни во что не ста́вить — considerare una nullita
* * *v1) gener. enunciare, enumerazione, sceneggiare (пьесу), porre, puntare (на карту, кон), attaccare (банки, пиявки), collocare, esporre, frapporre (посреди чего-л., между чём-л.), imprimere (печать, клеймо), mettere, mettere in scena (пьесу), piantare, posare, rizzare, situare2) liter. affacciare, sollevare -
6 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
7 Импет
імпет (-ту), натиск (-ку), удар (-ру). [Вони як почули - наче опечені скочили, наче їх імпетом рознесло (Кон.)]. -
8 шутка
joke имя существительное:banter (шутка, добродушное подшучивание)jesting remark (шутка, шутливое замечание) -
9 счет
См. также в других словарях:
Кон (Bleach) — Слева направо: Ясутора Садо, Рукия Кучики, проводники душ Рэндзи Абараи и Тосиро Хицугая, Ичиго Куросаки, Урю Исида, Орихимэ Иноуэ. На переднем плане плюшевый лев Кон. Все персонажи аниме и манги «Блич» принадлежат к разным расам, входят в… … Википедия
Конёк-Горбунок (видеоигра) — У этого термина существуют и другие значения, см. Конёк Горбунок (значения). Конёк Горбунок … Википедия
Кон-фу — Ушу (кит. трад. 武術, упрощ. 武术, пиньинь wǔshù) китайское слово состоит из двух иероглифов «у» и «шу», и традиционно переводится как «военное, боевое искусство». Содержание 1 Определение 1.1 Про названия 1 … Википедия
Кон фу — Ушу (кит. трад. 武術, упрощ. 武术, пиньинь wǔshù) китайское слово состоит из двух иероглифов «у» и «шу», и традиционно переводится как «военное, боевое искусство». Содержание 1 Определение 1.1 Про названия 1 … Википедия
Операция «Ход конём» — Эта статья о воздушно десантной операции вермахта и войск СС 1944 года; о военно морской операции 1942 года см.: PQ 17. Операция «Ход конём» Вторая мировая война … Википедия
поставивший на кон — прил., кол во синонимов: 8 • бросивший на чашу весов (9) • подвергнувший опасности (8) • … Словарь синонимов
ставивший на кон — прил., кол во синонимов: 6 • подвергавший опасности (5) • подвергавший риску (5) • … Словарь синонимов
поставить на кон — поставить на карту, положить на чашу весов, подвергнуть риску, подвергнуть опасности, решиться, рискнуть, бросить на чашу весов, поставить под удар Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Горный удар — (a. rock bump, rock burst; н. Gebirgsschlag; ф. coup de toit, coup de roche; и. hundimiento) внезапное быстропротекающее разрушение предельно напряжённой части массива п. и. (породы), прилегающей к подземной горн. выработке. Г. y.… … Геологическая энциклопедия
поставивший под удар — прил., кол во синонимов: 8 • бросивший на чашу весов (9) • подвергнувший опасности (8) • … Словарь синонимов
ставивший под удар — прил., кол во синонимов: 5 • подвергавший опасности (5) • подвергавший риску (5) • … Словарь синонимов